Наказ про звільнення за власним бажанням

Наказ про звільнення за власним бажанням — це офіційний документ підприємства чи установи, який фіксує факт припинення трудового договору за ініціативою працівника (ст. 38 КЗпП України).

Де використовується

• На підприємстві (в установі, організації), а саме, у кадровій та бухгалтерській службах як головна підстава для припинення трудових відносин, проведення остаточних розрахунків та внесення записів до облікових документів.
• У взаємовідносинах з державними органами, у т.ч. для перевірки законності звільнення органом Держпраці, податковою службою або центрами зайнятості.
• Для працівника, який копію цього наказу пред'являє для реєстрації в центрі зайнятості, працевлаштуванні на нову роботу чи оформленні пенсії.

Коли використовується (складається та видається)

• Дата складання та видання: законодавство не встановлює суворої фіксованої дати для видання наказу. Його можна видати в день звільнення або за кілька днів до цієї дати (на підставі заяви працівника).
• Дата набрання чинності: наказ видається так, щоб його дата припинення дії збігалася з останнім днем роботи працівника (який зазвичай настає через два тижні після подання заяви, якщо немає інших підстав чи домовленостей).
• Вимоги до видачі: у день звільнення роботодавець зобов'язаний видати працівникові копію цього наказу та провести повний розрахунок (виплатити зарплату та компенсацію за невикористані відпустки).

***

Кожному роботодавцю потрібно знати правила оформлення наказів та їхнього зберігання. Читайте про найпоширеніші види наказів та скільки часу вони мають зберігатися:

Накази по підприємству – 2025: види, реквізити, нумерація, оформлення та зберігання (+8 прикладів)