Наказ про оплату праці у разі простою виробництва

Наказ про оплату праці у разі простою виробництва — це організаційно-розпорядчий документ, який видає керівник підприємства чи установи для офіційного оформлення зупинки роботи та встановлення порядку виплат.

Коли використовується наказ

Наказ видається у таких випадках:

• Зупинення роботи не з вини працівників: через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, форс-мажор, стихійне лихо, аварії, повітряні тривоги чи відключення електроенергії (ст. 34 КЗпП України).
• Освоєння нового виробництва: коли робота зупинена у зв'язку з впровадженням нових технологій чи процесів.
• Небезпечна виробнича ситуація: якщо виникла загроза життю чи здоров'ю працівників або навколишньому середовищу (ч. 3 ст. 113 КЗпП України).
• Простій з вини працівника: якщо зупинка сталася через порушення дисципліни чи правил безпеки самим працівником.

Де використовується наказ

• На підприємстві / в організації / у структурному підрозділі: для внутрішнього документообігу та підстави для призупинення звичайного режиму роботи.
• У бухгалтерській службі: як обов'язкова підстава для нарахування заробітної плати (не менше 2/3 окладу/тарифної ставки, середнього заробітку або без збереження виплат залежно від вини).
• У кадровому обліку: для коректного заповнення табеля обліку робочого часу (з позначкою «П»).
• При перевірках контролюючими органами (Держпраці, податкова тощо) як підтвердження законності виплат та відсутності порушень трудового законодавства.

Під час воєнного стану оплата простою, який виник не з вини працівника (наприклад, через бойові дії, повітряні тривоги, руйнування підприємства чи відключення світла), регулюється нормами ст. 113 КЗпП України, Законом № 2136 з врахуванням профільних роз'яснень Держпраці.